Із нагоди другої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну в Музеї історії міста Києва працює виставка «PRO ЖИТТЯ. Слова. Листи. Нотатки», де представлені маленькі особисті розповіді, що показують велику історію боротьби українців за незалежність та волю, а також їх життєствердну та всепереможну любов. Про це повідомила заступниця голови КМДА, депутатка Київської міської ради Ганна Старостенко.

«Проєкт «PRO ЖИТТЯ. Слова. Листи. Нотатки» – не так про війну, як про людину та її життя. Про те, що попри найважчі випробування, біль, втрати й хвилювання ми продовжуємо любити і вірити в краще. І це дуже вдало, тонко й правдиво показано в листах, спогадах, щоденниках, нотатках, які українці писали 100 років тому і пишуть донині. Чимало слів, фраз, які звучать у цих джерелах, ми й самі говорили комусь з рідних, друзів, колег. Вони є тригером важливих спогадів, глибоких переживань, сильних емоцій. Але є й ті листи, які занурюють нас у більш давню історію, в часи, коли нас з вами не було. Маємо надію, що цього року кожна мама, дружина, сестра, донька отримають відповіді на всі такі бажанні повідомлення і листи. Щоб цей безкінечний лютий закінчився, і ми дочекались такої бажаної Перемоги», – сказала  Ганна Старостенко.

Експозиція «говорить» реальними історіями українців від першої особи, написаними в різні історичні періоди: під час Української революції 1917-1921 років, Другої світової війни, дисидентського руху шістдесятників, а також російської збройної агресії проти України.

«Усі щоденники, листи, мемуари, без сумніву, є важливими документами епохи, своєрідними текстами пам’яті, що належать історії. Бо саме в них ретельно, правдиво щиро закарбовані найгероїчніші та найкривавіші сторінки української історії, що її зокрема творять наші сучасники вже сьогодні. Це чернетки майбутніх великих творів, де про війну писатимуть віддалено, коли вщухнуть біль та гнів пережитого», – розповіла генеральна директорка Музею історії міста Києва Діана Попова.

В експозиції представлені щоденник мешканки окупованого Києва 1941 року, «недитячі» листи дітей у зону АТО, історії з відомого «маріупольського щоденника» Єгора Кравцова голосом самого автора, малюнки і записи дітей із сирого і холодного підвалу в селі Ягідне, де окупанти влаштували концтабір, повідомлення, що «завмерли» на екрані телефона військового, який перебуває зараз у полоні.

Також в експозиції представлені твори сучасного мистецтва, що демонструють війну очима сучасних художників: Христини Гайдамаки, Антона Логова, Олени Бу Шдід, Миколи Білика.

Проєкт реалізований у співпраці з філіями Музею історії міста Києва – Музеєм шістдесятництва та Історико-меморіальним музеєм Михайла Грушевського, а також із Національним музеєм історії України у Другій світовій війні, Першою благодійною галереєю сучасного українського мистецтва ART UKRAINE GALLERY, Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції гідності, Інститутом проблем сучасного мистецтва, CUTOUT COLLAGE ART PROJECT.

Виставка триватиме до 24 березня за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 7, Музейно-виставковий центр Музею історії міста Києва. Графік роботи експозиції згідно із графіком роботи Музею: ср.-нд. – 12:00-19:00, пн-вт.: вихідні. Каса працює з 12:00 до 18:30.