У Музеї історії міста Києва відбувся особливий вечір пам’яті «Моє місто. Моє життя», присвячений 100-річчю від дня народження видатної киянки, педагога та Праведниці народів світу Софії Ярової. 

На вечорі пам’яті були представлені унікальні архівні матеріали Софії Григорівни, представлені її донькою Ганною Яровою. Гості почули спогади від її родичів, колег та учнів, які поділилися історіями, що розкрили її надзвичайну особистість і незламний дух. Серед гостей був онук Софії Ярової, Артем – архітектор, який від початку повномасштабного вторгнення добровільно мобілізувався до Національної гвардії України. 

Як зазначила генеральна директорка Музею історії міста Києва, депутатка Київської міської ради Вікторія Муха, життя Софії Ярової – це справжній літопис Києва, народившись на Великій Васильківській, вона пережила Другу світову війну, під час якої стала свідком трагічних подій, зокрема була на «Матчі смерті». Разом із матір’ю вона, ризикуючи власним життям, рятувала єврейські родини, за що була удостоєна почесного звання Праведниці народів світу. 

«Софія Ярова присвятила своє життя освіті, працюючи вчителем, а згодом стала першим директором 189-ї школи. Вона також активно відстоювала створення музею «Голокосту» в Києві та майже 50 років була солісткою хору в Будинку вчителя. Ця харизматична жінка вражала своєю незламністю і небайдужістю, вона була моральним орієнтиром і прикладом гідності, людяності, жертовності. Для Музею історії міста Києва за честь бути співорганізаторами вечора памʼяті до 100-річчя видатної киянки, педагога і Праведниці народів світу Софії Ярової», – наголосила Вікторія Муха.